Сьогодні радянські килими плавно починають скидувати із себе позначку “моветон”. Візерунчатий килим, що раніше висів мало не над кожним ліжком, тепер не пережиток 90-х, а модний та сучасний тренд. Особливим попитом знайомі нам з дитинства товсті червоно-бурі килими користуються зараз на зарубіжному ринку.

Та спочатку – трохи спогадів.

Чому радянські килими вішали на стіну над ліжком?

Можливо, притаманні “хрущівським” дизайнам інтер’єру килими на стінах комусь здаються дивакуватою особливістю українського та російського радянського побуту, та у цього явища є логічне пояснення.

По-перше, квартири у багатоповерхівках, збудованих за часи Радянського Союзу, мали до болі мало квадратних метрів. Тому всі ліжка розташовували вздовж стін: так можна було зберегти більше місця у центральній частині кімнати. Відповідно людина, що ночувала на ліжку, постійно торкалась уві сні до холодної стіни. От і вкривали простір над ліжком за допомогою килима – для тепла та затишку.

По-друге, тонкі стіни не могли похвалитись доброю звукоізоляцією, тож килим допомагав поглинати зайвий шум.

По-третє, килим сьогодні і радянський килим – це дві абсолютно різні речі. Якщо зараз Ви можете придбати будь-яку дизайнерську новинку через інтернет-магазин, навіть не виходячи з дому (так само, як і на сайті “Галерея Декору“), то раніше це було зовсім не так просто. Товсті добротні килими було складно роздобути, так й коштували вони, як три зарплати. Тож не дивно, що такий цінний декор не стелили на підлогу, а вішали на стіну, де ним можна було милуватись.

Ян Кат, Австралія та радянські килими

Колекція “From Russia with love”, створена в Австралії,  – це ті ж радянські килими, тільки у новому, сучасному та трендовому дизайні. Можна сказати, що в руках дизайнера килимів Яна Ката радянські килими отримали друге дихання.

Ось що каже сам Ян Кат про те, як до нього прийшло натхнення створювати власні, неповторні колекції:

«Протягом перших двох років після початку своєї творчої діяльності я розробив дуже поширені, можна навіть сказати, банальні лінії. Я подивився ліворуч і подивився праворуч і спробував створити те, що зараз добре продається. Але коли ви плаваєте в мейнстрімі, ну … ви згодом можете відчути, що повітря там дуже не вистачає.”

Колекція, що містить у собі близько двох десятків килимів у псевдо-радянському стилі, залишає по собі враження. Стосовно звиклої творчості Яна Ката ці “оновлені” радянські килими – щось відчутно яскравіше та більш кольорове, аніж притаманний більшості його робіт мінімалістичний та врівноважений дизайн.